28 липня 1906 в газеті «Южный край» була опублікована стаття під назвою «Новая гимназия». В цій статті йшлося про те, що Міністерство народної просвіти дозволило присвоїти навчальному закладу, що відкривався в місті, найменування «Частная мужская гимназия». А 26 серпня 1906 року сталося відкриття гімназії. Гімназія тимчасово знаходилась в домі по вул. Вознесенській, 5 (вул. Фейєрбаха). В 1911 році клопотаннями В.Ф. Давиденко за проектом архітектора Ю.С. Цауне на вул. Дворянська набережна (Харківська набережна), була збудована незвичайна за своєю архітектурою 3-поверхова будівля і на наступний рік туди переїхала гімназія. Стиль будови – помірний модерн з нахилом до неокласицизму. Середня частина головного фасаду, яка виходить на набережну ріки Харків, виділяється портиком, завершеним фронтоном. Суворий архітектурний образ споруди має гармонійні пропорції, виділяється стриманим і вдалим застосуванням декору. Викладачі гімназії були підібрані Василем Федоровичем з найкращих, відомих в Харкові. Серед них професор Н.А. Краснов, В.І. Слюнін, С.Н. Зенкевич та ін.. Приватна чоловіча гімназія почала функціонувати в 1912 році. У 1917 році гімназію було закрито, а Дворянську набережну, де вона розташовувалась, перейменовано на набережну Т.Ф. Домбая. У 1919 році в приміщенні колишньої гімназії почала працювати чоловіча політехнічна школа, в якій працював викладач української мови та літератури, талановитий письменник Юрій Шовкопляс та навчалися такі відомі майбутні письменники як Ігор Муратов, М. Кульчицький, Ізраіль Меттер, В. Кондратенко та Сергій Борзенко, ім’я якого зараз носить школа. У роки Другої світової війни вони були на передньому краї боротьби з фашизмом. Тоді ж пішов на фронт і випуск 1941 року на чолі з 29 річним директором школи Євгеном Георгійовичем Душкіним. У 1943 році загинув, захищаючи батьківщину Душкін Є.Г., не повернулася з війни і більшість випускників школи, серед яких молодий і талановитий поет М. Кульчицький. Сергію Олександровичу Борзенкові було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. З 1945 року школа стала жіночою, а з 1956 року тут почали навчатися і хлопці, і дівчата. Очолювала школу Полякова Раїса Михайлівна. З 1969 року директором школи стала Лисенко Зоя Іванівна. У ці роки школу часто відвідували відомі письменники, які раніше тут навчалися і працювали, а за пропозицією С.О. Борзенка в школі було створено літературний музей. Молчанова Євгенія Григорівна, учитель російської мови та літератури, разом з учнями та іншими вчителями вела активний пошук матеріалів та організовувала зустрічі з письменниками-випускниками школи. У 1975 році школі було присвоєно ім’я С.О.Борзенка – Героя Радянського Союзу, випускника школи, автора багатьох статей та книг (Збірник постанов і розпоряджень УРСР, 1975, №7, ст. 7-9; газета „Вечірній Харків”, 7 травня 1975 року). 30 квітня 1980 року рішенням облвиконкому м. Харкова за № 334 споруду школи визначено пам’ятником архітектури місцевого значення і взято під охорону. У травні 1991 року проведено паспортизацію будівлі школи Історичним музеєм м. Харкова, а рішенням Харківського облвиконкому від 25.05.91р. її було визнано історичним пам’ятником. З 1987 року школою керував Олександр Олександрович Філатов, учитель з 27-річним педагогічним стажем, „Спеціаліст вищої категорії”. За цей час восьмирічна школа №30 стала середньою школою – комплексом естетичного виховання. З 1988 року на базі школи № 30 відкрилася і працює школа мистецтв № 3. Учні школи мають змогу відвідувати театральне, художнє, хорове і хореографічне відділення. З 2003 року школою керує Шестак В.В . Школа має творчий педагогічний колектив. В ній працюють 7 вчителів, які мають категорію „Спеціаліст вищої категорії„ , 12 вчителів – „Спеціаліст І категорії ”, 5 вчителя - „Спеціаліст ІІ категорії ” та 4 молодих вчителів. Професійний рівень вчителі підвищують шляхом самоосвіти та навчаються у вищих навчальних закладах. Велика робота у школі проводиться з питань вдосконалення навчально - виховного процесу з метою підвищення рівня навчальних досягнень учнів шляхом удосконалення управлінської діяльності та запровадження передових технологій, надання учням соціального досвіду, вивчення духовних надбань українського народу, виховання рис громадянина Української держави. Ми прагнемо виховати відповідальну особистість, яка здатна до самоосвіти, са-морозвитку, вміє використовувати набуті знання та вміння для творчого розв’язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію. Школа дотримується принципів: Комфортність кожної дитини та дорослого в школі. Особистість учня – головна цінність. Виховувати – навчаючи. Духовна насиченість шкільної діяльності. Виховання особистості не можливе без виховання емоцій та естетичної свідомості. Системність виховання. Союз дітей та дорослих – загальна мета виховної діяльності школи. Колектив творчо підходить до роботи з обдарованими дітьми, впроваджуючи особистісно орієнтовану систему навчання, постійно працює над підвищенням науково-методичного рівня проведення уроків. Навчання планується таким чином, щоб розкрити індивідуальні особливості кожної дитини.
Комунальний заклад "Харківська гімназія №30 Харківської міської ради"